Піклуємося про найменших / розвиток дітей раннього віку
Увага, малюки: як оптимізувати розвиток
Дізнайтеся!
- Як організувати розвивальну роботу з дітьми раннього віку
- Які напрями діяльності обрати
- Чому важливо враховувати індивідуальні особливості зростання
Навіщо використовувати ігри
Ранній вік — надзвичайно важливий період життя людини, під час якого формуються
фундаментальні здібності, що визначають подальший розвиток особистості. У цей період
закладаються такі ключові якості:
- пізнавальне ставлення до світу предметів та людей;
- упевненість у собі;
- загальна життєва активність тощо.
Ці якості та здібності не виникають автоматично як результат фізіологічного
дозрівання. Їх становлення потребує адекватних дій з боку дорослих, емоційних форм
спілкування та спільної діяльності з дітьми.
Індивідуальні особливості зростання
Діти раннього віку здебільшого зростають у родині. Сімейне виховання є оптимальним
для малюків. Любов близьких, чуйне та чутливе ставлення на тлі емоційного ситуативно-
пізнавального спілкування — передумови нормального розвитку дітей. Проте чимало
батьків не розуміють вікових особливостей малюків, не вміють знайти правильний
педагогічний підхід.
Одні батьки переконані, що ранній вік — це період фізіологічного дозрівання та
фізичного розвитку, а психічний розвиток дітей починається тоді, коли їм виповнюється
три роки. Як результат — такі батьки зосереджують увагу лише на фізичному здоров’ї
малюків. Вони лише забезпечують дітей відповідним доглядом та різноманітними
іграшками.
Інші батьки, навпаки, переоцінюють дитячі можливості й виховують дворічних малюків
так само, як п’яти-шестирічних дітей. Такі батьки навчають малюків читати й писати,
користуватися комп’ютером та іншими девайсами тощо. В обох випадках дорослі
ігнорують вікові особливості дітей, що в майбутньому може призвести до сумних наслідків.
Утім, нині батьки все частіше віддають дворічних малюків до дитячого садка. Тож перед
педагогами постають завдання:
- скорегувати уявлення та очікування батьків щодо виховання та розвитку дітей
раннього віку відповідно до вікових норм;
- оптимізувати розвиток дітей;
- організувати освітню діяльність з урахуванням індивідуальних нюансів розвитку
кожної дитини.
Система розвивальної роботи

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ без дозволу видавця ЗАБОРОНЕНО!
Розповсюдження цього матеріалу в друкованому чи електронному вигляді порушує законодавство України і призводить до адміністративної та кримінальної
відповідальності (ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст. 176 КК, ст. 512 КпАП) © Цифрове видавництво MCFR
Щоб підвищити ефективність розвивальної роботи з дітьми раннього віку, ми створили
систему, яка дає змогу:
- забезпечувати емоційний комфорт малюків;
- формувати позитивний настрій;
- налаштовувати на спілкування з дорослими та однолітками;
- зберігати та зміцнювати здоров’я;
- розвивати вікові новоутворення та психічні функції.
В основі цієї роботи — тісна співпраця педагогів груп раннього віку та адміністрації
закладу. Фахівці проводять цикли ігрових занять з дітьми у формі мандрівок: у садочок, ліс,
казку чи на мамину кухню.
Систематичні розвивальні заняття слід упроваджувати, коли малюки вже добре
адаптувалися до умов дитячого садка.
Така діяльність сприяє розвитку уваги та уяви, сприймання та мислення, активізує
мовлення та розширює уявлення малюків про навколишній світ. Аби заняття відповідало
віковим інтересам дітей та потребам їхнього розвитку, насичуємо зміст різноманітними
ігровими методами та прийомами, як-от:
- рольові ігри;
- мовленнєві ігри;
- релаксаційні вправи;
- ігри та вправи з розвитку дрібної моторики тощо.
Насамперед розвивальна робота має відповідати віковим потребам розвитку малюків.
Тому ми спрямовуємо її на формування й удосконалення предметної та мовленнєвої
діяльності, моторної активності, а також налагодження взаємин з однолітками.
Предметна діяльність
Предметна діяльність — провідна для періоду раннього віку. У ній формуються головні
психологічні новоутворення цього періоду:
- мовленнєве спілкування;
- наочно-дійове мислення;
- пізнавальна активність;
- ручна вправність і цілеспрямованість.
У межах предметної діяльності виділяють два напрями розвивальної роботи. Це
формування культурно-побутових дій та розвиток наочно-дійового мислення. Кожен
із напрямів є самостійним завданням і потребує особливих методів реалізації.
Культурно-побутові дії.
Насамперед, ми приділяємо увагу розвитку культурно-нормованих дій малюків. Маленькі
діти мають навчитися користуватися культурно-побутовими предметами: правильно їсти
ложкою, малювати олівцем, застібати ґудзики тощо. Це не лише розвиває рухи рук і
координує їх, а й допомагає малюкам подолати спонтанну, імпульсивну активність і
навчитися контролювати себе й свою поведінку.
Наочно-дійове мислення

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ без дозволу видавця ЗАБОРОНЕНО!
Розповсюдження цього матеріалу в друкованому чи електронному вигляді порушує законодавство України і призводить до адміністративної та кримінальної
відповідальності (ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст. 176 КК, ст. 512 КпАП) © Цифрове видавництво MCFR
Предметна діяльність має прямий вплив на розвиток наочно-дійового мислення
та пізнавальної активності. Діти раннього віку мислять у дії. Вони практично співвідносять
форму або розмір окремих предметів, тобто діють реально. Так малюки аналізують
властивості й ознаки предметів, учаться сприймати їхні фізичні якості. Тому під час
спільної діяльності педагоги не одразу показують дітям правильний спосіб дії. Натомість
вони:
- стимулюють і підтримують пізнавальну активність дітей;
- зацікавлюють загадковим предметом або його надзвичайними властивостями;
- спонукають до самостійного експериментування.
Мовленнєва діяльність.
Зазвичай діти оволодівають мовленням у період від року до трьох. Мовлення
перебудовує всі психічні процеси: сприймання, мислення, пам’ять, емоції та почуття. Також
мовлення виконує дві основні функції: комунікативну та регулятивну. Саме на їх розвиток
ми спрямовуємо спільну діяльність.
Комунікативна функція
Пасивне мовлення. Більшість дворічних дітей уже добре розуміють слова та прості
фрази, якщо ті включені в конкретну ситуацію. Подолати ситуаційну зв’язаність і
формувати граматичну структуру мови — найважливіше завдання розвитку мовлення в
ранньому віці. Для цього ми використовуємо дитячу художню літературу: короткі й прості
казки та вірші, забавлянки, потішки та пісеньки — як народні, так і авторські. Усе це —
яскравий матеріал для розвитку мовлення. Педагоги відкривають малюкам світ слова,
намагаються зробити його зрозумілим і привабливим.
Окрім роботи з художніми творами, педагоги разом із дітьми інсценізують ситуації
з повсякденного життя, супроводжують рухову діяльність жестами та виразними
інтонаціями. Така діяльність збагачує словниковий запас дітей та сприяє їхньому розвитку.
Активне мовлення. Щоб активізувати мовлення малюків, ми створюємо ситуації
спілкування, залучаємо дітей у діалог, навчаємо їх самостійно висловлювати думки.
На перших етапах розвитку мовлення спонукаємо дітей озвучувати власні предметні дії.
Адже діти раннього віку можуть говорити лише про те, що вони бачать і що роблять тут
і зараз. Аби розвивати активне мовлення, дотримуємося принципу єдності слова та дії, який
передбачає, що кожне нове слово має бути зрозумілим дітям та спиратися на конкретну
ситуацію.
Спілкування з однолітками. У ранньому віці діти відкривають для себе ще одну сферу
життєдіяльності — спілкування з однолітками. Потреба малюків у спілкуванні
з однолітками виникає на третьому році життя. Вона проявляється в почутті безпосередньої
спільності з однолітками — рівноправними партнерами. У цьому віці спілкування малюків
має характер емоційно-практичної взаємодії. Особливе місце в ній посідає наслідування.
Під час спільних ігор діти ніби «заражають» одне одного загальними рухами,
емоціями, а відтак відчувають взаємну спільність. Така взаємодія дає малюкам
відчуття схожості з однолітками, викликає бурхливу радість і допомагає

усвідомити власне Я.

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ без дозволу видавця ЗАБОРОНЕНО!
Розповсюдження цього матеріалу в друкованому чи електронному вигляді порушує законодавство України і призводить до адміністративної та кримінальної
відповідальності (ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст. 176 КК, ст. 512 КпАП) © Цифрове видавництво MCFR
Щоб навчати дітей спілкуватися, ми використовуємо різні ігри, у яких малюкам потрібно
діяти одночасно й однаково. У таких іграх обов’язково бере участь і дорослий, який:
- організовує дітей;
- показує потрібні рухи й підказує слова;
- підтримує позитивну атмосферу гри.
Регулятивна функція
У ранньому віці виникає регулятивна функція мовлення. У цей період діти починають
керувати своєю поведінкою за допомогою слова дорослого. Якщо раніше малюки діяли
відповідно до ситуації, то після досягнення дворічного віку вони поступово починають
виконувати вербальні інструкції дорослого.
Таку форму поведінки психологи розглядають як перший етап розвитку довільної
поведінки, коли дії дітей опосередковані мовним знаком. Дія згідно з інструкцією сприяє
розвитку саморегуляції та самоконтролю.
Педагоги нашого дитячого садка розвивають регулятивну функцію за допомогою
спеціальних ігор і завдань.

Під час гри «Лови кульку» діти стають у пари, кидають кульки одне одному та
називають її колір, наприклад: «Катю, лови червону кульку». Коли вихователь
плескає в долоні, діти міняються парами та кидають кульки новому партнеру по

грі.

Такі ігри дають дітям змогу регулювати за допомогою слова не лише свою поведінку,
а й поведінку іншої дитини чи дорослого. Вони висловлюють свої бажання й небажання,
прагнення й потреби. А отже, можуть як стимулювати, так і зупинити дію іншого.
Моторна активність
Важливе місце у розвитку дітей раннього віку посідає моторний розвиток, бо рух —
це життєва потреба малюків. На третьому році життя значно вдосконалюється рухова
координація та моторна вправність дитини:
- розвивається узгодженість рухів рук і ніг;
- формуються біг і стрибки;
- стає ліпшою і впевненішою ходьба;
- урізноманітнюються види метання;
- поліпшується орієнтування у просторі.
«Посидіти спокійно» — недосяжне завдання для здорових дітей, адже вони прагнуть
пізнавати світ, себе, інших, а отже — будуть рухатися. Щоб розвивати моторні функції
та задовольнити потребу дітей у русі, ми пропонуємо їм різні види ігор.
Рухливі ігри
Рухливі ігри та вправи не лише захоплюють малюків і приносять емоційне задоволення,
а й сприятливо впливають на загальний фізичний стан і розумовий розвиток. Фізичні
вправи «заряджають» малюків енергією, оскільки різноманітні за силою та узгодженістю
рухи активізують мозок. Не варто думати, що рухливі ігри — це прерогатива занять

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ без дозволу видавця ЗАБОРОНЕНО!
Розповсюдження цього матеріалу в друкованому чи електронному вигляді порушує законодавство України і призводить до адміністративної та кримінальної
відповідальності (ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст. 176 КК, ст. 512 КпАП) Цифрове видавництво MCFR
з фізичної культури. Рухова активність органічно вписується в діяльність різної
спрямованості.
Пальчикові ігри
Ігри та вправи, спрямовані на розвиток дрібної моторики, виступають у нашому
дитячому садку основою занять із дітьми раннього віку. Постійна стимуляція зон кори
головного мозку, що відповідають за дрібну моторику, активізує дозрівання центральної
нервової системи й прискорює розвиток мовлення. Тож одне з першочергових завдань
педагогів — тренувати дрібні м’язи пальців рук дітей і заохочувати їх до дій,
супроводжуючи рухи забавлянками, піснями та віршами.
Отже, щоб ефективно вибудувати системну роботу з дітьми раннього віку, потрібно
враховувати особливості їхнього розвитку. Психічні процеси дітей ще формуються, тож їх
становлення потребує постійної підтримки з боку батьків, педагогів і адміністрації закладу.