Праця — важливий засіб морального, економічного, трудового, естетичного виховання. Це — внутрішня потреба людини, першооснова її буття. Наукові психолого-педагогічні дослідження і педагогічна практика засвідчують: уже трирічна дитина прагне до самостій­ності, елементарної трудової діяльності. Тому і вдома, і в дошкільному закладі слід підтримувати це прагнення малюка, формуючи постійну потребу в діяльності; вихо­вувати інтерес до праці та до результатів своїх трудових дій; ознайомлювати з працею дорослих, організовувати зустрічі з представниками різних професій; залучати до різних видів трудової діяльності.

З цією метою у нашому дошкільному закладі про­водиться систематична робота з дітьми всіх вікових груп. На кожен день тижня запланований певний вид трудової діяльності дітей, зміст і форма реалізації якого можуть коригуватися залежно від погодних умов та індивідуальних особливостей вихованців.

Таким чином протягом тижня діти залучаються до всіх видів праці.

Види праці й особливості їх організації

Трудова діяльність дітей дошкільного віку охоплює самообслуговування, господарсько-побутову працю, працю в природі, художню.

Самообслуговування

Самообслуговування охоплює елементарні дії з догля­ду за собою: самостійне одягання, роздягання, тримання свого одягу і взуття в чистоті, вмивання обличчя, миття рук; самостійне споживання їжі, прибирання за собою посуду; тримання в порядку іграшок.

До цього виду праці діти обов’язково залучаються щодня відповідно до режимних моментів і життєвих потреб, тому форми роботи із самообслуговування зазвичай окремо в плані не прописуємо.

Головне завдання вихователя під час роботи з молод­шими дошкільнятами — формування в них елементарних навичок самообслуговування, стимулювання інтересу до праці, бажання брати участь у виконанні посильних справ.

У дітей середньої групи вихователь продовжує удос­коналювати навички самообслуговування, поступово залучає їх до посильної повсякденної праці. На кінець року діти навчаються самостійно вмиватися, старанно витирати обличчя та руки, стежити за своєю зачіскою, одягатися й роздягатися в певній послідовності, дбай­ливо поводитися з речами, самостійно акуратно їсти.

Старші дошкільнята вже мають певні трудові навички й уміння, тому і самообслуговування у них є більш склад­ним. Діти цього віку повинні вміти самостійно акуратно вдягатися і роздягатися в певній послідовності, дбати про свій одяг, охайний вигляд, прати вбрання для ляльок, користуватися серветками тощо.

На момент випуску з дошкільного закладу самообслу­говування має стати для дитини звичкою і внутрішньою потребою.

Господарсько-побутова праця

Господарсько-побутова праця — це трудові дії ма­люків, спрямовані на обслуговування деяких життєвих потреб усіх дітей групи: підтримання порядку в груповій кімнаті та на майданчику, прибирання іграшок в ігровому куточку, допомога дорослим у підготовці до режимних моментів. Таким чином, у господарсько-побутовій праці ви­окремлюємо (і, відповідно, зазначаємо у плані) два підвиди: працю на майданчику та працю у приміщенні.

До господарсько-побутової праці дітей залучаємо, починаючи з молодшого дошкільного віку.

Методи і прийоми, якими користуємося при орга­нізації самообслуговування і господарсько-побутової праці дітей: молодший дошкільний вік — допомога ви­хователя, приклад дорослих, дидактичні ігри, створення ігрових ситуацій, вправляння в діях; старший дошкільний вік — показ, пояснення, приклад, заохочення, вправлян­ня, роз’яснення, допомога одне одному, оцінювання своєї роботи і роботи товаришів.

Праця в природі

Праця в природі передбачає виконання трудових дій у куточку живої природи (догляд за кімнатними рослинами, тваринами); у квітнику, на ділянці чи городі дитсадка (перекопування, розпушування ґрунту, пла­нування грядок, висівання насіння, садіння розсади, прополювання, підживлення, поливання, підв’язування рослин, боротьба зі шкідниками, збирання врожаю); а також природоохоронну діяльність (прибирання ді­лянки від сміття, підгодовування птахів, укриття квітів на зиму тощо).

Оскільки цей вид праці передбачає найбільше фізичне навантаження, то під час його виконання особливо важ­ливо, щоб діти дотримувалися певних гігієнічних вимог: не працювали в спекотну пору, періодично змінювали позу і робили вправи, працювали у спеціальному одязі з інвентарем, відповідним їхньому зросту, не більш як півгодини, при цьому кожні 7-10 хвилин робили перерви.

Методи і прийоми, якими користуємося при ор­ганізації праці в природі: заохочення, показ, приклад, роз’яснення, допомога, оцінювання, виправлення, колективна праця.

Художня праця

Метою художньої праці є створення дітьми виробів з різних матеріалів. Цей вид праці посильний для дітей середньої та старшої груп. У молодшій групі проводимо підготовчу роботу. Діти середньої групи виготов­ляють прості вироби з паперу та картону, тканини, при­родного матеріалу, іграшки з поролону, плетуть «кіски» тощо.

У старшій групі завдання ускладнюються: діти ремон­тують іграшки, книжки, виготовляють іграшки-саморобки, атрибути, ялинкові прикраси, працюють з папером, тканиною тощо.

Художню працю організовуємо з невеликими підгру­пами (4-8 дітей).

Методи і прийоми, якими користуємося при організації художньої праці: допомога, оцінювання, заохочення, показ, пояснення, приклад, вправлян­ня, роз’яснення.

Форми організації праці

Під час організації всіх видів праці користуємося традиційними формами: доручення, чергування та колективна праця.

ДОРУЧЕННЯ— НАЙДОСТУПНІША ФОРМА ЗАЛУЧЕННЯ ДО ПРАЦІ, ЯКА ДАЄ ЗМОГУ ЗАДІЯТИ ПРОТЯГОМ ДНЯ КОЖНУ ДИТИНУ.

У молодшій групі трудові доручення зазвичай прості, короткотривалі, індивідуальні, пов’язані з іграми та іграшками, з підготовкою до чергування у їдальні та на заняттях, з виконанням прохань до­рослих.

Дітям середньої та старшої груп пропонуємо також складні, тривалі доручення, як індивідуальні, так і колективні, пов’язані з іграми, організацією занять, побутовими процесами.

ЧЕРГУВАННЯ— ОРГАНІЗОВАНА ФОРМА ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬ­НОСТІ, СПРЯМОВАНА НА ОПАНУВАННЯ ПРЕДМЕТНО-ПРАКТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ.

Згідно з чинною освітньою програмою «Українське дошкілля», реко­мендовано систематично залучати дітей до чергування, починаючи із середньої групи дитячого садка (5-й рік життя).

У молодшій групі з ІІ півріччя організовуються епізо­дичні чергування у їдальні. Діти привчаються до чергу­вання, допомагаючи помічнику вихователя сервірувати стіл.

У середній групі вихователь організовує систематичні чергування у їдальні, а з II півріччя — на заняттях. Діти сервірують стіл, розставляють обладнання до занять і прибирають його.

У старшій групі проводяться систематичні чергування у їдальні, на заняттях, у куточку природи. Діти сервірують столи, розкладають і прибирають приладдя для занять, щоденно поливають квіти, розпушують землю у вазонах, допомагають чистити акваріум, клітки для птахів, під­мітають підлогу тощо. Роботу чергових обов’язково аналізують шляхом колективного та самооцінювання.

Практика підтверджує, що краще призначати одних і тих самих чергових на 2-3 дні, по двоє на кожен вид чергування.

Добре, коли діти мають можливість наочно бачити в куточку чергових, кому з якого виду праці випадає чергування.

КОЛЕКТИВНА ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ — ОРГАНІЗАЦІЯ ВИ­ХОВАТЕЛЕМ УСІХ ДІТЕЙ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ОДНОГО СПІЛЬНОГО ЗАВДАННЯ, СПРАВИ.

У молодшій і середній групах 4-5 дітей разом при­бирають іграшки, поливають квіти або виконують інші доручення вихователя.

У старшій групі колективна праця вже є систематич­ною, і діти можуть шляхом самовизначення розподіляти обов’язки між собою, допомагати товаришам. Як пра­вило, 1 -2 рази на тиждень дітей об’єднують у підгрупу по 5-6 осіб, де кожен має своє завдання.

В організації трудового виховання дітей дошкільно­го віку важливе значення має єдність вимог дитячого садка і сім’ї. До трудового виховання дітей у сім’ї входять самообслуговування, побутова праця, праця в природі, виготовлення саморобок.

У дитячому садку щороку організовуємо дні відкритих дверей, під час яких батьки знайомляться з організацією трудового виховання в закладі. Корисною є спільна робота дітей з батьками на земельній ділянці дитячого садка, допомога батьків в облаштуванні майданчиків, групової кімнати.

Єдність вимог, систематична робота дитячого садка і сім’ї з організації праці дітей, наступність у цій роботі є найефективнішими засобами розв’язання завдань трудового виховання.

Город у дошкільному закладі

Грядки шириною 70-80 см., довжиною 2,5 – 3 м. Відстань між грядками

50 – 60 см. Це дає можливість розмістити дітей з обох боків грядки й контролювати їх роботу.

Зміст праці у природі навесні дітей

молодшого та середнього дошкільного віку:

· висаджування розсади у відкритий ґрунт;

· посів овочевих культур;

· висаджування цибулі та часнику;

· поливання розсади.

Для вирощування на городі у молодших групах використовують рослини, які швидко ростуть – це цибуля, горох, бобові, редиска.

Діти середньої групи – ті ж самі рослини, що і в молодшій групі, по можливості висаджувати 2 сорти редиски (рожеву і рожеву з білим кінчиком для порівняння рослин).

ЗМІСТ ПРАЦІ У ПРИРОДІ НАВЕСНІ ДІТЕЙСТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ:

· підготовка ґрунту до посадки і посіву – перекопування, розпушування;

· висаджування картоплі, цибулі, часнику;

· посів овочевих культур;

· висаджування розсади у відкритий ґрунт;

· поливання розсади

Старші групи висаджують овочеві рослини, які вирощуються із насіння та розсади (капуста, помідори, огірки, кабачки, гарбузи, соняшник, картопля).

Тривалість праці:

· молодша група – 5-7 хв.

· середня група – 10-15 хв.

· старша група – 15-25 хв. з перервою на відпочинок або зміною характеру праці.

Налаштування доступності
Налаштування контрасту
Розмір шрифту
Міжбуквенний інтервал
Міжстрочний інтервал
Зображення
Шрифт
Скинути налаштування